Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде...
Лиш пам’ять усе пам’ятає...
Олена Матушек
26 квітня 2025 року відзначаються 39-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Вона забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. Відтоді, в цю дату, в Україні щорічно вшановують усіх людей, хто загинув або постраждав від катастрофи, а також ліквідаторів наслідків аварії.
Чорнобиль – це назва невеличкого міста заснованого ще за часів Київської Русі.
У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік уже працювало чотири енергоблоки. Приступили до будівництва п'ятого із запланованих шести. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип'ять - за назвою тутешньої повноводної річки. Місто швидко розбудовувалось: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини... Це було мальовниче місто-сад: багато квітів і зелені . Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. І здавалося, що напрочуд гармонійно і нерозривно зжилися тут краса поліської природи і сховані у бетон 4 блоки АЕС, розміщеної неподалік на північ від Чорнобиля.
Ту мирну, весняну, українську ніч (26 квітня) , на берегах Прип’яті люди не забудуть ніколи. Один за одним пролунали два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Велику кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу.
Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежних і працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів було евакуйовано після аварії.
Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Поступово руйнуються хати, зникають неповторні цінності поліської давнини. Для когось це можливо і «зона відчуження», а для нас - Батьківщина. Це наша територія Національної трагедії.
День чорнобильського лиха, болю, суму , забути чи викреслити із пам’яті нації - неможливо. Наш низький уклін, довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.
Чорнобиль в літературі:
