«Його пером водила сама історія»
    М. Жулинський                    

   28 липня виповнюється 145 років від Дня народження видатного українського політичного та державного діяча, прозаїка, драматурга та художника - Володимира Кириловича Винниченка.
   Письменнику судилася незвичайна доля, сповнена як тріумфів, так і трагічних епізодів.
   Володимир Винниченко-письменник світового рівня. В роки радянської влади його було викреслено з української літератури. Сьогодні, після тривалого забуття, постать В. Винниченка з непоправним запізненням повертається до українського читача.
  Народився і виріс у сільській родині, проте з дитинства виявляв неабиякі здібності до навчання і уже в 20 років йому вдалося здобути не тільки середню, а й вищу освіту. Винниченка завжди обурювали питання утисків української ідеї, тому завжди відчував бажання стати на її захист.
  За норовливість поглядів, участь у таємних організаціях  Володимир кілька разів був арештований, сидів у в'язниці, втік і переховувався під чужим ім'ям. У дореволюційний період Винниченко починає літературну творчість і стає автором скандальних книг, які виходили підпільно. Його твори бачать світло, в основному, за кордоном, там же і з'являються перші рецензії і критика. У 1920 році повернувся в Україну, але спроби співпрацювати з більшовиками закінчилися невдало. З кінця 20-х років жив у Франції.

  Помер 6 березня 1951 року. Прах покоїться на цвинтарі Мужена

  Книги Винниченка сьогодні представляють культурну цінність для українського народу. Його літературна спадщина налічує близько двадцяти романів, десятки драматичних творів, понад сто оповідань, і кілька особистих щоденників. Винниченківські герої – люди внутрішньої боротьби, морального вибору та невтомного пошуку істини. Його п’єси, такі як «Брехня», «Гріх», «Між двох сил», неодноразово йдуть на сценах українських театрів і продовжують викликати живий відгук у глядачів.

     Використані джерела: 

https://uk.wikipedia.org/